Синдром Мея-Тернера
02 лют 2024
Синдром Майо-Тернера (Мея-Тернера хвороба, May-Thurner syndrome), також відомий як ілеофеморальний стеноз, є медичним станом, що характеризується компресією (здавлюванням) лівої здухвинної вени правою здухвинною артерією. Цей ефект, що стискає, може призвести до порушення нормального кровообігу в малому тазу і в лівій нижній кінцівці, викликаючи різні симптоми і можливі ускладнення.
Причини синдрому Мея-Тернера
Синдром Майо-Тернера часто пов'язаний з аномальною анатомією, в якій здухвинна артерія здавлює здухвинну вену. Це може бути викликано аномальною компресією внаслідок їхнього близького розташування.
Деякі випадки синдрому Майо-Тернера можуть мати генетичну схильність. Спадкові особливості, пов'язані з розвитком судинних аномалій, можуть відігравати роль виникнення цього стану.
Тривалий тиск на судини в області тазу, наприклад, при тривалому сидінні або стоянні може сприяти розвитку синдрому Майо-Тернера. Це особливо важливо для людей, які ведуть сидячий спосіб життя або схильних до інших факторів, що збільшують тиск у венах.
Синдром Майо-Тернера найчастіше зустрічається у жінок, хоча він може зустрічатися і у чоловіків. Відмінності у структурі тазових органів можуть грати роль підвищення ризику в жінок.
Вагітність може бути фактором ризику розвитку синдрому Майо-Тернера. Збільшення розмірів матки та зміни в кровообігу в цей період можуть впливати на судинну динаміку в ділянці тазу.
Важливо відзначити, що точні причини розвитку цього синдрому можуть змінюватися час від часу, і багато аспектів цього питання вимагають додаткових досліджень.
Симптоми синдрому Майо-Тернера
- Набряк і Тяжкість у Нозі:
Пацієнти часто відчувають набряклість у ураженій нозі, особливо наприкінці дня. Відчуття тяжкості та втоми в нозі також може бути присутнім.
Болі в області клубової вени та артерії можуть бути помітні. Ці болі можуть посилюватися при тривалій ходьбі або стоянні і можуть мати характер тяжкості або пульсуючого болю.
Можливі зміни кольору шкіри в ділянці, порушеної синдромом Майо-Тернера. Шкіра може бути блідою або, навпаки, мати ціанотичний (синюшний) відтінок.
Пацієнти можуть помічати зміни у температурі шкіри у ураженій нозі. Це може бути пов'язане з порушенням нормального кровотоку та терморегуляції.
Деякі люди можуть відчувати дискомфорт або болі в області тазу або верхній частині ноги під час ходьби, що може обмежувати їхню активність.
У поодиноких випадках пацієнти можуть відчувати пульсацію в ділянці, де відбувається здавлювання артерії.
Важливо відзначити, що симптоми можуть проявлятися по-різному у різних людей, і їхня тяжкість може залежати від ступеня стискання артерії та індивідуальних характеристик організму.
Діагностика синдрому Майо-Тернера
- Ультразвукове дослідження судин (дуплексне сканування вен):
Ультразвукове дослідження є звичайним методом діагностики синдрому Майо-Тернера. За допомогою цієї процедури лікар може візуалізувати структуру здухвинної артерії та вени, визначаючи наявність стенозу (звуження) та оцінюючи кровотік.
- Магнитно-резонансна ангіографія (MRA):
MRA використовує магнітні поля та радіохвилі для створення докладних зображень кровоносних судин. Цей метод може бути ефективним у визначенні ступеня здавлювання клубової артерії.
- Компьютерна томографія (CT):
CT-ангіографія може бути використана для візуалізації судин з використанням рентгенівських променів. Цей метод також дозволяє оцінити структуру та функцію артерій.
Флебографія є процедурою, при якій вводиться контрастна речовина у вену, щоб створити рентгенівські знімки венозної системи. Цей метод може використовуватися для додаткової візуалізації структур таза.
Це процедура, під час якої лікар вводить контрастну речовину в судини, а потім робить рентгенівські знімки. Ангіографія може бути використана для більш точної візуалізації судин та оцінки ступеня стенозу.
Після проведення діагностичних досліджень та підтвердження наявності синдрому Майо-Тернера лікар може визначити оптимальний план лікування, включаючи медикаментозне лікування або хірургічні втручання, такі як ангіопластика або стентування. Важливо обговорити з лікарем результати діагностики та оптимальні стратегії лікування для конкретного випадку.
Лікування синдрому Майо-Тернера
Лікування синдрому Майо-Тернера може включати консервативні методи, медикаментозне лікування та хірургічні втручання в залежності від ступеня здавлювання клубової артерії та наявності ускладнень. У 90% випадків лікування синдрому Майо-Тернера вдається провести без хіругічної операції.
Консервативні підходи можуть включати в себе:
- Спостереження і Відпочинок:
Відпочинок та уникнення тривалих періодів стояння або сидіння можуть допомогти зменшити симптоми синдрому Майо-Тернера. Це також може включати підтримання ноги у піднятому положенні для покращення венозного відтоку.
Спеціальні вправи, спрямовані на зміцнення м'язів та покращення кровообігу, можуть бути включені до програми лікування. Фізіотерапевт може розробити індивідуальні вправи, які б полегшенню симптомів.
- Носіння Компресійної Білизни:
Індивідуально-підібрані компресійні панчохи або колготи (2-4кл. крмпресії) можуть допомогти покращити венозний кровообіг та зменшити набряклість у ногах.
- Медикаментозне Лікування:
Медикаменти, такі як антикоагулянти або протизапальні препарати, можуть бути використані для покращення кровотоку та зменшення запалення.
Уникнення куріння та контроль ваги можуть бути важливими компонентами лікування. Деякі зміни у способі життя можуть допомогти зменшити фактори ризику та покращити загальний стан.
- Управління Факторами Ризику:
Якщо пацієнт має фактори ризику, такі як сидячий спосіб життя, надмірна вага або куріння, їх корекція може сприяти поліпшенню симптомів.
Хірургічне лікування синдрому Майо-Тернера
Може розглядатися у випадках, коли консервативні методи не приносять достатнього полегшення симптомів або є серйозні ускладнення. Показання до хірургічного втручання можуть включати такі ситуації:
- Сильні та Постійні Симптоми:
Якщо симптоми, такі як болі, набряклість, та тяжкість у нозі, стають сильними та не реагують на консервативне лікування.
Якщо синдром Майо-Тернера призводить до ускладнень, таких як розвиток тромбозу або тромбофлебіту, що може становити серйозний медичний ризик.
Коли здавлювання вені продовжує прогресувати, і консервативні методи не можуть запобігти погіршенню стану.
- Неефективність КонсервативногоЛікування:
Якщо медикаментозне лікування не дає бажаних результатів, і симптоми зберігаються або посилюються.
- Відмова від консервативного лікування:
Якщо пацієнт не реагує чи не бажає продовжувати консервативне лікування.
Хірургічні методи, такі як ангіопластика, стентування або навіть відкрита операція можуть використовуватися для поліпшення кровопостачання в ураженій ділянці та полегшення симптомів синдрому Майо-Тернера. Рішення про хірургічне лікування завжди приймається лікарем на основі комплексного аналізу пацієнтського стану та індивідуальних особливостей кожного випадку.
У судинному центрі АНГІОЛАЙФ проводиться діагностика та консерватине лікування пацієнтів із синдромом Мея-Тернера.
Автор:
Волошин Олександр Миколайович MD
©