Діагностика, клінічна картина та лікування варикозу

• Главная
• Новости
• Діагностика, клінічна картина та лікування варикозу

08 фев 2025

Варикозне розширення вен — це розширені видимі поверхневі вени, що виникають внаслідок венозної недостатності, які вражають переважно нижні кінцівки людини. Рух крові по венах відбувається знизу наверх і  базується на роботі односторонніх клапанів і насосі литкового м’яза, неправильна робота яких призводить до венозного рефлюксу і венозної гіпертензії.

Патофізіологічно венозний рефлюкс порушує нормальний кровотік, посилюючи розтягнення стінок вен. Клапанна неспроможність перфорантних вен і інші види хронічної венозної недостатності (ХВН) часто є попередником варикозного розширення вен. ХВН проявляється підвищенням венозного тиску, запаленням і порушенням мікроциркуляції, що потенційно може прогресувати у венозні виразки. Подальше розширення вен зазвичай завершується варикозним розширенням вен (венозною гіпертензією). Сьогодні недостатність поверхневих вен зустрічається у 50–60% дорослих людей країн Заходу, що має значний соціально-економічний вплив, у тому числі, через витрати, пов’язані з лікуванням.

Захворювання вен в цілому характеризується виникненням серйозних ускладнень, включаючи, зокрема: запалення вен (флебіт), тромбоз варикозних вен, тромбоемболію (ТЕЛА), хронічну тромбоемболічну легеневу гіпертензію та високий ризик смертності.

 

Етіологія варикозного розширення вен

Які причини виникнення варикозу? Його розвитку сприяють наступні фактори ризику:

• Генетична схильність (сімейний анамнез варикозного розширення вен значно підвищує схильність до хвороби);
• Похилий вік, що призводить до дегенеративних змін стінок і клапанів вен;
• Жінки більш схильні до хвороби, особливо під час менопаузи;
• Також можуть спровокувати варикоз збільшення об’єму крові, гормональні зміни і тиск у матці у період вагітності;
• Професії або фактори життя, що вимагають тривалих періодів нерухомості: сидіння чи стояння, які перешкоджають венозному відтоку, та загалом малорухливий спосіб життя;
• Надмірна маса тіла спричиняє додатковий тиск на вени;
• Наявність у пацієнта нетромботичної обструкції клубової вени (синдрому Мея-Турнера);
• Травми і хірургічні втручання можуть порушити венозний потік і функціональність клапанів;
• Тромбоз глибоких вен (ТГВ) в анамнезі змінює структуру вен, збільшуючи ризик розширення поверхневих вен;
• Паління;
• Використання оральних контрацептивів.

 

Клінічна картина варикозу

Пацієнти з варикозним розширенням вен можуть мати низку симптомів:

• Виступаючі, синюшні, звивисті видимі вени на ногах;
• Біль чи відчуття тяжкості у ногах, що часто посилюється після тривалого стояння або сидіння;
• Набряки, особливо навколо щиколоток через накопичення рідини;
• Гіперпігментація чи бліда атрофія шкіри внаслідок відкладення гемосидерину, коли еритроцити екстравуються в навколишні тканини;
• Венозна екзема, ліподерматосклероз внаслідок фіброзу підшкірної жирової клітковини;
• Хронічна венозна недостатність може призвести до венозних виразок, як правило, навколо медіальної кісточки.

Тяжкість симптомів не завжди відповідає видимому ступеню варикозного розширення вен, що вимагає ретельного діагностичного обстеження.

 

Як діагностувати варикоз

Ефективна діагностика варикозного розширення вен передбачає поєднання анамнезу пацієнта, фізичного огляду і сучасних діагностичних методів:

1. Вивчення історії хвороби після отримання інформації про початок симптомів, тривалість, фактори загострення, сімейну історію, особливості професії і попередні втручання.
2. Фізичне обстеження, яке включає огляд пацієнта у положенні стоячи для виявлення видимих варикозів, зміни кольору шкіри, виразок, та пальпацію для визначення чутливості, ущільнення чи артеріовенозної мальформації.
3. Функціональні тести, такі як тест Тренделенбурга для оцінки ефективності сафенофеморального з’єднання і поверхневих вен і тест Пертеса для оцінки функціональності глибокої венозної системи.
4. Дуплексне/триплексне ультразвукове дослідження (УЗДС судин). Проводиться візуалізація анатомії вен і дослідження кровотоку та роботи клапанів. Завдяки цьому визначаються рефлюкс, обструкція і тромбоз глибоких вен.
5. Фотоплетизмографія (PPG) для вимірювання часу венозного наповнення (для оцінки венозної функції).
6. Магнітно-резонансна венографія (MRV) для отримання детального зображення у випадках, коли потрібна оцінка венозних структур малого таза.
7. Інвазивна венографія, яка включає ін’єкцію контрасту для візуалізації венозної анатомії. Призначається у складних випадках чи для передопераційного планування. У нашій клініці інвазивні процедури діагностики і лікування не робляться.
8. Окрім цього, завдяки диференційній діагностиці робиться діагностичне відокремлення варикозного розширення вен від інших можливих захворювань, таких як тромбоз глибоких вен, захворювання периферичних артерій, лімфедема та інших.

 

Чому потрібно лікувати варикозне розширення вен

Якщо варикозне розширення вен не лікувати, воно може призвести до:

• Хронічної венозної недостатності (стійкої венозної гіпертензії, що викликає зміни шкіри). Поширеність хронічних захворювань вен у світі досягає 83,6 %, а в Україні на варикоз страждають до 20 % населення;
• Венозних виразок: болючих незагойних ран, зазвичай над медіальною кісточкою;
• Поверхневого тромбофлебіту (запалення і тромбозу поверхневих вен, які проявляються еритемою і болючістю вздовж вени);
• Кровотечі внаслідок травми поверхневих варикозних вен.

 

Основа сучасного лікування варикозної хвороби — усунення патологічного венозного рефлюксу в магістральних підшкірних венах.

Фокусування тільки на безопераційному лікуванні, перш за все, інноваційні консервативни заходи: відновлення неспроможних клапанів, флебологічні компресійні панчохи, спеціальні функціональні вправи, а також фармакологічне лікування, яке включає прийом веноактивних препаратів для покращення тонусу вен. Пряме неінвазивне лікування включає ендовенозні процедури: склеротерапію, біоклей, видалення вен радіохвилями та лазерне лікування та кріолазер-кріосклеротерапію.

 

 

Посилання:

1. Варикозна хвороба нижніх кінцівок: клініка, діагностика, лікування : навчальний посібник / Ю. В. Мелеховець, В. В. Мішура, О. К. Мелеховець. – Суми : Сумський державний університет, 2021. – 114 с.

2. Singer PN. Galen. In: Edward NZ (ed). The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Stanford, CA: Metaphysics Research Lab Philosophy Department, Stanford University Stanford. 2021 Edition

3. Tepelenis K, Papathanakos G, Kitsouli A, Barbouti A, Varvarousis DN, Kefalas A, et al. Anatomical variations of the great saphenous vein at the saphenofemoral junction. A cadaveric study and narrative review of the literature. Vascular. 2023

4. Langford JT, Dardik A. Vessel wall biology. In: Sidawy AN, Perler BA, editors. Rutherford’s Vascular Surgery and Endovascular Therapy. Philadelphia: Elsevier. 2023. 29–40

Автор: Суздаленко Александр Викторович MD ©